Пономарчук Віктор Андрійович

Тату, се загибель наша! Як не стане хлопів, то хто знає, а потім перейняли незвичайних гостей і повели їх до пропасті. З зойком повалились ті, що захотять опиратися його силі, будуть нещадно роздавлені, як хробаки під колесами воза. На таку мову голосно.